пригублювати

пригу́блювати

-юю, -юєш, недок., пригубити, -блю, -биш; мн. пригублять; док., перех. і без додатка, розм.

Відпивати небагато (звичайно горілки, вина).

|| Торкаючись губами краю чарки, келиха і т. ін., куштувати їх вміст.

|| рідко. Випивати вміст чого-небудь повністю.

Значення в інших словниках

1. пригублювати — пригу́блювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригублювати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. пригублювати — ПРИГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГУ́БИТИ, блю, биш; мн. пригу́блять; док., що і без прям. дод., розм. Відпивати небагато (звичайно горілки, вина).  Словник української мови у 20 томах
4. пригублювати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. пригублювати — ПРИГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГУ́БИТИ, блю, биш; мн. пригу́блять; док., перех. і без додатка, розм. Відпивати небагато (звичайно горілки, вина). Чарку за чаркою налива піп собі і Семенові, попадя теж кілька разів пригублювала (Україна..  Словник української мови в 11 томах