приживатися

прижива́тися

-аюся, -аєшся, недок., прижитися, -ивуся, -ивешся, док.

1》 Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь.

|| Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь.

|| Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь.

2》 Рости після пересадження; прийматися.

|| Пристосовуватися до інших кліматичних умов.

|| Виживати в нових умовах (про мікроорганізми).

3》 Ставати звичним; укорінюватися.

4》 Те саме, що приживлятися 1).

Значення в інших словниках

1. приживатися — прижива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приживатися — див. рости  Словник синонімів Вусика
3. приживатися — ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док. 1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. З того часу у нас більше розмов про втечу не було, ніби ми й зовсім прижилися на цій роботі (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. приживатися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док.  Словник синонімів української мови
5. приживатися — ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док. 1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. — Ви ж мені самі казали в райкомі: «Скоріше там [в колгоспі] приживайтесь». От я і виконую вашу настанову (Логв.  Словник української мови в 11 томах