прижитий

прижи́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прижити.

Значення в інших словниках

1. прижитий — прижи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прижитий — ПРИЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прижи́ти. Та худоба, що прижита ними самими, не йде у пай (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. прижитий — ПРИЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прижи́ти. Та худоба, що прижита ними самими, не йде у пай (Мирний, IV, 1955, 94).  Словник української мови в 11 томах