прийнятний

прийня́тний

-а, -е.

Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися.

Значення в інших словниках

1. прийнятний — прийня́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прийнятний — ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий.  Словник синонімів Караванського
3. прийнятний — [приейн’атнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. прийнятний — ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (З.  Словник української мови у 20 томах
5. прийнятний — ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. прийнятний — Прийнятни́й і принятни́й, -на́, -не́ принятни́й і прийнятни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прийнятний — ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 480)...  Словник української мови в 11 томах