прикажчик
прика́жчик
-а, ч.
1》 іст. У царській Росії – найманий службовець у поміщика, що наглядав за якою-небудь ділянкою його господарства, виконував різні господарські доручення або керував господарством.
2》 іст. У царській Росії – найманий службовець у купця або в торговельному закладі.
3》 заст. Продавець у крамниці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови