Великий тлумачний словник сучасної мови

прикипати

прикипа́ти

-аю, -аєш, недок., прикипіти, -плю, -пиш; мн. прикиплять; док.

1》 Міцно приставати до чого-небудь.

|| Примерзати до чого-небудь.

2》 перен. Щільно притулившись до чого-небудь, пригорнувшись до когось, залишатися непорушним.

|| Прихилившись до чого-небудь, залишатися непорушним.

|| Не відходити від чого-небудь.

|| Залишатися непорушно на якомусь місці.

|| у сполуч. зі сл. сідло. Міцно триматися верхи.

|| З'явившись, не зникати, залишатися.

|| до кого – чого. Усталюватися, ставати звичним.

|| Пильно виконувати яку-небудь роботу, не відриваючись від знаряддя чи об'єкта дії.

|| тільки док. Звикнувши до якої-небудь справи, знаряддя праці, полюбити.

|| тільки док. Закохавшись, почати часто ходити до кого-небудь або залишитися жити. Прикипіти серцем.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прикипати — прикипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прикипати — ПРИКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. прикипля́ть; док. 1. Міцно приставати до чого-небудь. Кров з обличчя йому змито, але сорочки, всієї закривавленої, не зважилися скинути: вона прикипіла до тіла (Б. Грінченко); – Дядьку!...  Словник української мови у 20 томах
  3. прикипати — по́гляд (зір) прикипа́є / прикипі́в чий, до кого—чого. Хто-небудь невідступно, пильно дивиться на кого-, що-небудь. Ганна Іванівна злісно закусила губу. Її погляд прикипів до .. Лариних очей (Ю. Шовкопляс).  Фразеологічний словник української мови
  4. прикипати — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. прикипати — Прикипа́ти, -па́ю, -па́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прикипати — ПРИКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. прикипля́ть; док. 1. Міцно приставати до чого-небудь. Кров з обличчя йому змито, але сорочки, всієї закривавленої, не зважилися скинути: вона прикипіла до тіла (Гр., II, 1963, 479); — Дядьку!...  Словник української мови в 11 томах