приклад
при́клад
I -у, ч.
1》 Те, що варто наслідувати; зразок.
|| Той, кого варто наслідувати. Брати за приклад. Давати приклад.
2》 Конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи.
|| Конкретний, вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка якоїсь особи як ілюстрація або доказ чого-небудь.
|| Факт як свідчення чого-небудь.
Для прикладу — а) наприклад; б) для науки.
Наводити приклад — звертати чиюсь увагу на конкретний факт для ілюстрації або доказу чого-небудь.
3》 Математичний вираз, що потребує розв'язання.
II -у, ч., заст.
Влучний, часто римований вислів, що вживається відповідно до якої-небудь ситуації, до чогось сказаного.
Великий тлумачний словник сучасної української мови