Великий тлумачний словник сучасної мови

прикметити

прикме́тити

див. прикмечувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прикметити — прикме́тити дієслово доконаного виду помітити діал.  Орфографічний словник української мови
  2. прикметити — ПРИКМЕ́ТИТИ див. прикме́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикметити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм.  Словник синонімів української мови
  4. прикметити — ПРИКМЕ́ТИТИ див. прикме́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. прикметити — Прикметити, прикмітити см. прикмечати, прикмічати.  Словник української мови Грінченка