прикольний

прико́льний

-а, -е, жарг.

1》 Прикм. до прикол.

2》 Веселий, незвичайний; такий, що подобається.

Значення в інших словниках

1. прикольний — ПРИКО́ЛЬНИЙ.  Словник української мови у 20 томах
2. прикольний — А, -е. Веселий, цікавий, гарний; придатний, цікавий. Серед решти двадцяти оповідань є й тупо прикольні (Єва). Але в ньому стільки прикольного, що просто офігіваєш (Інтернет). Найприкольніше буде прогулювати пари (Інтернет). Та Сашко взагалі прикольний!...  Словник сучасного українського сленгу
3. прикольний — (-а, -е) мол.; схвальн. Потішний, смішний, достойний іронії. Коли Моніку запитали, що вона збирається робити з тим платтям, вона відповіла: "Спалю його у каміні" Важко сказати, чи вчинить Моніка саме так.  Словник жарґонної лексики української мови