прикоріння

прикорі́ння

-я, с.

Збірн. до прикорень 2).

Значення в інших словниках

1. прикоріння — прикорі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прикоріння — ПРИКОРІ́ННЯ, я, с. Збірн. до при́корень 2. Переставляючи босі ноги по .. щіточці трав'яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в'язь [в'язку масу] лугової землі (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. прикоріння — ПРИКОРІ́ННЯ, я, с. Збірн. до при́корень 2. Переставляючи босі ноги по.. щіточці трав’яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в’язь [в’язку масу] лугової землі (Тют., Вир, 1964, 251).  Словник української мови в 11 томах