приладновувати

приладно́вувати

і приладнувати, -ую, -уєш, недок., приладнати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.).

2》 Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось.

3》 Встановлювати що-небудь відповідно до потреб використання; прилаштовувати (у 2 знач.).

4》 Пристосовувати що-небудь для чогось.

5》 Готувати що-небудь відповідно до певних потреб.

Значення в інших словниках

1. приладновувати — приладно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приладновувати — ПРИЛАДНО́ВУВАТИ, ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А.  Словник української мови у 20 томах
3. приладновувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. приладновувати — ПРИЛАДНО́ВУВАТИ і ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (Дім.  Словник української мови в 11 томах
5. приладновувати — Приладно́вувати, -вую, -єш сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.  Словник української мови Грінченка