прилазити

прила́зити

-ажу, -азиш і прилізати, -аю, -аєш, недок., прилізти, -зу, -зеш, док.

1》 Наближатися до кого-, чого-небудь, плазуючи (про плазунів).

|| Наближатися до кого-небудь, повзучи або рачки (про людину).

2》 розм. Приходити куди-небудь, до когось (несхвально).

Значення в інших словниках

1. прилазити — прила́зити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прилазити — ПРИЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРИЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Наближатися до кого-, чого-небудь, плазуючи (про плазунів).  Словник української мови у 20 томах
3. прилазити — ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
4. прилазити — ПРИЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРИЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Наближатися до кого-, чого-небудь, плазуючи (про плазунів).  Словник української мови в 11 томах
5. прилазити — Прилазити, -лажу, -зиш сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина. Чуб. V. 734.  Словник української мови Грінченка