Великий тлумачний словник сучасної мови

прилягти

прилягти́

див. прилягати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прилягти — прилягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прилягти — див. лежати  Словник синонімів Вусика
  3. прилягти — ПРИЛЯГТИ́ див. приляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. прилягти — припа́сти / припада́ти до се́рця (до душі́) кому. 1. Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..  Фразеологічний словник української мови
  5. прилягти — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. прилягти — Прилягти́, -ля́жу, -ля́жеш; прилі́г, -лягла́, -лягли́; прилі́гши; приля́ж, -ля́жмо, -ля́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прилягти — ПРИЛЯГТИ́ див. приляга́ти.  Словник української мови в 11 томах
  8. прилягти — Приляга́ти, -га́ю, -єш сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Шевч. Приліг на возі. Г. Барв. 14. Спочити прилягла. Гліб. 2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Чуб. V.  Словник української мови Грінченка