Великий тлумачний словник сучасної мови

прилічувати

прилі́чувати

-ую, -уєш, недок., прилічити, -лічу, -лічиш, док., перех., рідко.

Те саме, що прираховувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прилічувати — прилі́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прилічувати — ПРИЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., кого, що, рідко. Те саме, що прирахо́вувати. Серед цих фамілій [прізвищ] бачимо двох, яких українська література прилічує до корифеїв української сцени, – д. Лисенка та Старицького (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. прилічувати — ПРИЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех., рідко. Те саме, що прирахо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. прилічувати — Прилічувати, -чую, -єш сов. в. прилічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присчитывать, присчитать.  Словник української мови Грінченка