Великий тлумачний словник сучасної мови

примежовувати

примежо́вувати

-ую, -уєш, недок., примежувати, -ую, -уєш, док., перех.

Приєднувати те, що межує.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примежовувати — примежо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. примежовувати — ПРИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Приєднувати те, що межує. Глоба одмежував собі ще чимало землі біля озера, де теперечки суконна фабрика, та, засадивши ще стільки, примежував і розвів навдивовижу сад (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. примежовувати — ПРИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Приєднувати те, що межує. Глоба одмежував собі ще чимало землі біля озера, де теперечки суконна фабрика, та, засадивши ще стільки, примежував і розвів навдивовижу сад (Стор., І, 1957, 238).  Словник української мови в 11 томах