примеркати

примерка́ти

-ає, недок., примеркнути і примеркти, -кне; мин. ч. примерк, -ла, -ло; док.

1》 Втрачати яскравість; тьмяніти.

|| Пригасати.

|| у сполуч. зі сл. очі, погляд. Втрачати блиск, жвавість.

|| Втрачати чіткі обриси, барви; затьмарюватися.

|| перен. Втрачати силу свого вияву, значення; слабшати.

2》 безос. Починати смеркати.

Значення в інших словниках

1. примеркати — примерка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примеркати — див. смеркати  Словник синонімів Вусика
3. примеркати — ПРИМЕРКА́ТИ, ає, недок., ПРИМЕ́РКНУТИ, ПРИМЕ́РКТИ, кне; мин. ч. приме́рк, ла, ло; док. 1. Втрачати яскравість; тьмяніти. Поснули [Чіпка та Лушня] вже тоді, як .. на темному небі примеркали зорі (Панас Мирний); Снідали в мовчанні.  Словник української мови у 20 томах
4. примеркати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
5. примеркати — ПРИМЕРКА́ТИ, ає, недок., ПРИМЕ́РКНУТИ і ПРИМЕ́РКТИ, кне; мин. ч. приме́рк, ла, ло; док. 1. Втрачати яскравість; тьмяніти. Поснули [Чіпка та Лушня] вже тоді, як.. на темному небі примеркали зорі (Мирний, II, 1954, 210); Снідали в мовчанні.  Словник української мови в 11 томах