Великий тлумачний словник сучасної мови

примоцовувати

примоцо́вувати

-ую, -уєш, недок., примоцувати, -ую, -уєш, док., перех., діал.

Прилаштовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примоцовувати — примоцо́вувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. примоцовувати — ПРИМОЦО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, діал. Прилаштовувати. Примоцувавши до ніг “кігті” й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. примоцовувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. примоцовувати — ПРИМОЦО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Прилаштовувати. Примоцувавши до ніг «кігті» й товстим ременем припе-резавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Нерв., Невигадане життя, 1958, 233).  Словник української мови в 11 томах