Великий тлумачний словник сучасної мови

припровадити

припрова́дити

див. припроваджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. припровадити — припрова́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. припровадити — ПРИПРОВА́ДИТИ див. припрова́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. припровадити — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. припровадити — ПРИПРОВА́ДИТИ див. припрова́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. припровадити — Припроваджувати, -джую, -єш сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.  Словник української мови Грінченка