припуск

при́пуск

-у, ч., спец.

Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі.

Значення в інших словниках

1. припуск — при́пуск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок у розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. припуск — ПРИ́ПУСК, у, ч., спец. Надлишок в розмірі заготовки проти заданого розміру деталі. Шар металу, який знімається із заготовки при механічній обробці для одержання готового виробу, називається припуском (Технол. різального інстр.  Словник української мови в 11 томах
4. припуск — Припуск, -ку м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.  Словник української мови Грінченка