природно

приро́дно

присл.

1》 Присл. до природний 1-3), 6).

2》 у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження думки, підсилення висловлення у знач. зрозуміло, ясно.

3》 у знач. присудк. сл. Цілком нормально, закономірно; як і треба, як і повинно бути.

Значення в інших словниках

1. природно — приро́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. природно — ПРИРО́ДНО, присл. 1. Присл. до приро́дний 1–3, 6. Мій хлопчище .. Щез безслідно в каламутній хвилі. Сталось се так скоро, так неждано, Так спокійно якось і природно, Що я .. не встиг сказати ані слова (І.  Словник української мови у 20 томах
3. природно — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм.  Словник синонімів української мови
4. природно — Приро́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. природно — ПРИРО́ДНО, присл. 1. Присл. до приро́дний 1-3, 6. [Кречет:] Коли життєве коло закінчується нормально і розпад матерії іде природно, то почуття страху зникає і людина спокійно чекає кінця (Корн.  Словник української мови в 11 томах
6. природно — Приро́дно нар. Естественно.  Словник української мови Грінченка