прируділий

прируді́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до прирудіти.

Значення в інших словниках

1. прируділий — прируді́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прируділий — ПРИРУДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до прируді́ти. У високих, прируділих травах, по степах гомоніли виводки пташині (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. прируділий — ПРИРУДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прируді́ти. У високих, прируділих травах, по степах гомоніли виводки пташині (Ле, Україна, 1940, 391).  Словник української мови в 11 томах