Великий тлумачний словник сучасної мови

прискати

при́скати

-аю, -аєш, недок., приснути, -ну, -неш, док., розм.

1》 неперех., чим і без додатка. Розсипати, розкидати щось дрібними шматочками, частинками.

|| Швидко розлітатися на всі боки, розсипаючись дрібними шматочками, частинками.

2》 неперех., чим і без додатка. Розсипати, розкидати бризки рідини; бризкати.

|| Розмовляючи, розкидати бризки слини.

|| Бурхливо текти, струменіти, розлітаючись бризками (про рідину).

3》 перех. і неперех., чим. Обдавати дрібними краплями, бризками якоїсь рідини кого-, що-небудь.

4》 неперех., перен. Дуже сердитися, гніватися, не стримуючи себе; спалахувати гнівом.

5》 неперех. Переривчасто випускати повітря ротом; пирхати.

|| Із шумом випускати повітря крізь ніздрі (перев. про коней).

|| Не стримавшись, раптово прориватися сміхом.

6》 тільки док., неперех., рідко. Швидко і спритно вистрибнути, вибігти звідки-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прискати — при́скати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прискати — (на всі боки) розсипатися, розлітатися; (чим) порскати, бризкати, розсипати що; (вгору) дзюрити, бити дзюрком <�цівкою>; (сердито) пирхати; (сміхом) пирскати; док. ПРИСНУТИ, шугнути, дременути, порснути.  Словник синонімів Караванського
  3. прискати — див. бризкати; лити; перечити  Словник синонімів Вусика
  4. прискати — ПРИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. чим і без дод. Розсипати, розкидати щось дрібними шматочками, частинками. Огонь жваво захоплював полінця, гудів і прискав малими вугликами (Н.  Словник української мови у 20 томах
  5. прискати — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. прискати — При́скати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прискати — ПРИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех., чим. і без додатка. Розсипати, розкидати щось дрібними шматочками, частинками. Огонь жваво захоплював полінця, гудів і прискав малими, вугликами (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  8. прискати — Прискати, -каю, -єш гл. 1) Брызгать. Грин. II. 37. 2) Фыркать. Росердила невірного, що аж прискає. Грин. ІІІ. 308.  Словник української мови Грінченка