Великий тлумачний словник сучасної мови

прислоняти

прислоня́ти

I див. прислонювати.

II -яю, -яєш, недок., прислонити, -слоню, -слониш, док., перех., до чого, рідко.

Прихиляти, притуляти до чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прислоняти — прислоня́ти 1 дієслово недоконаного виду затуляти прислоня́ти 2 дієслово недоконаного виду притуляти рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прислоняти — ПРИСЛОНЯ́ТИ¹ див. присло́нювати. ПРИСЛОНЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ПРИСЛОНИ́ТИ, слоню́, сло́ниш, док., що, до чого, рідко. Прихиляти, притуляти до чого-небудь. [Гільзе:] Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе? (Прислоняє сокиру до печі) (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. прислоняти — ПРИХИЛЯ́ТИ (схиляючи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПРИКЛОНЯ́ТИ розм., ПРИСЛОНЯ́ТИ розм. рідше. — Док.: прихили́ти, приклони́ти, прислони́ти. Андрій ще ближче прихилив лице до шибки (Д. Бедзик); Заколихався світ місячний..  Словник синонімів української мови
  4. прислоняти — ПРИСЛОНЯ́ТИ¹ див. присло́нювати. ПРИСЛОНЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ПРИСЛОНИ́ТИ, слоню́, сло́ниш, док., перех., до чого, рідко. Прихиляти, притуляти до чого-небудь. [Гільзе:] Поклади ти тую сокиру. [Готліб:] А хто ж скалок наколе? (Прислоняє сокиру до печі) (Л. Укр., IV, 1954, 257).  Словник української мови в 11 томах