приставщина

приставщи́на

-и, ч. і ж., діал.

1》 Той (та), хто бере участь у підприємницькій діяльності власною працею без внесення капіталу.

2》 Невінчана жінка, що зійшлася з чоловіком на правах господарки.

3》 Привид, мара.

Значення в інших словниках

1. приставщина — Приставщи́на, -ни об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала.  Словник української мови Грінченка