Великий тлумачний словник сучасної мови

присукувати

прису́кувати

-ую, -уєш, недок., присукати, присучу, присучиш і присукаю, присукаєш, док., перех., спец.

Зсукуючи, приєднувати, прикріплювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. присукувати — прису́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. присукувати — ПРИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУКА́ТИ, присучу́, прису́чиш і присука́ю, присука́єш, док., що, спец. Зсукуючи, приєднувати, прикріплювати. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  3. присукувати — ПРИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУКА́ТИ, присучу́, прису́чиш і присука́ю, присука́єш, док., перех., спец. Зсукуючи, приєднувати, прикріплювати. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
  4. присукувати — Присукувати, -кую, -єш сов. в. присука́ти, -ка́ю, -єш, гл. При тканьѣ: прикрѣплять, прикрѣпить къ кромкѣ нити основы. Вас. 171. При шитьѣ: присучивать, присучить. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка