притлумлювати

притлу́млювати

-юю, -юєш і притлумляти, -яю, -яєш, недок., притлумити, -лумлю, -лумиш; мн. притлумлять; док., перех., розм.

1》 Те саме, що приглушувати 1).

2》 Припиняти, ліквідувати або послаблювати що-небудь.

3》 перен. Не давати можливості чому-небудь виявлятися, розвиватися; глушити, заглушувати.

4》 перен. Морально пригнічувати кого-небудь, виявляючи свою зверхність.

Значення в інших словниках

1. притлумлювати — Притлу́млювати: — приглушувати [30]  Словник з творів Івана Франка
2. притлумлювати — притлу́млювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. притлумлювати — див. підкорювати  Словник синонімів Вусика
4. притлумлювати — ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИТЛУМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИТЛУМИ́ТИ, лумлю́, лу́миш; мн. притлу́млять; док., кого, що, розм. 1. Те саме, що приглу́шувати 1. Скрегіт підйомних кранів, гудки пароплавів притлумлюють гомін моря під стінами міста (із журн.  Словник української мови у 20 томах
5. притлумлювати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. притлумлювати — ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИТЛУМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИТЛУМИ́ТИ, лумлю́, лу́миш; мн. притлу́млять; док., перех., розм. 1. Те саме, що приглу́шувати 1. Скрегіт підйомних кранів, гудки пароплавів притлумлюють гомін моря під стінами міста (Вітч.  Словник української мови в 11 томах