притуманений
притума́нений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притуманити.
2》 у знач. прикм., перен. Який буває в людини, яка дуже страждає, щойно опритомніла і т. ін. (про погляд, очі); тьмяний.
3》 у знач. прикм., перен. Не зовсім ясний, чіткий (про спогади, думки тощо); невиразний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови