притуплений

приту́плений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притупити.

2》 у знач. прикм., перен.Який послабився, став не таким гострим, сильним (про почуття і т. ін.).

|| Який став менш сприйнятливим, нездатним нормально функціонувати.

|| Не зовсім чіткий, ясний (про мислення, думки).

Значення в інших словниках

1. притуплений — приту́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. притуплений — ПРИТУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до притупи́ти. Висока пшениця сама лягала під руку, серпи гострі, не притуплені (М. Чабанівський); Невже оце дівчисько з великими розгонистими бровами зуміло не тільки вилікувати його...  Словник української мови у 20 томах
3. притуплений — Приту́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. притуплений — ПРИТУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до притупи́ти. Висока пшениця сама лягала під руку, серпи гострі, не притуплені (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах