притупувати

приту́пувати

-ую, -уєш, недок., чим і без додатка.

1》 Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію.

|| Дуже сердитися на кого-небудь, виявляючи свій гнів стуканням ногами об підлогу.

2》 Супроводжувати яку-небудь дію (перев. звучання музики, спів) стуканням ногою (ногами) в такт цій дії.

Значення в інших словниках

1. притупувати — приту́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод. 1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. [Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (І.  Словник української мови у 20 томах
3. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. притупувати — ПРИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. 1. Стукати, вдаряти ногою об підлогу, землю, виконуючи якусь дію. [Капуста:] Та що я католик, чи бусурман, Щоб на весіллі та не танцював! (Іде на середину й починає притупувати) (Коч.  Словник української мови в 11 томах
5. притупувати — Притупувати, -пую, -єш гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.  Словник української мови Грінченка