притягання

притяга́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. притягати.

Центр притягання — те, що концентрує, згуртовує навколо себе кого-, що-небудь.

2》 фіз. Тяжіння тіл одне до одного.

Значення в інших словниках

1. притягання — притяга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. притягання — ПРИТЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. притяга́ти. Хоч мені й перепало за “неприпустимі методи” притягання учнів до школи, але я не жалкував. Відвідування стабілізувалось (Ю. Збанацький). 2. фіз. Тяжіння тіл одне до одного.  Словник української мови у 20 томах
3. притягання — ПРИТЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. притяга́ти. Хоч мені й перепало за «неприпустимі методи» притягання учнів до школи, але я не жалкував. Відвідування стабілізувалось (Збан., Малин. дзвін, 1958, 168).  Словник української мови в 11 томах