прихаток

при́хаток

-тку, ч., заст.

Невелика хатка або житлова прибудова біля хати.

Значення в інших словниках

1. прихаток — при́хаток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прихаток — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
3. прихаток — ПРИ́ХАТОК, тку, ч., заст. Невелика хатка або житлова прибудова біля хати. Інколи коло хати ставлять ще другу невеличку хатку – прихаток (Сл. Б. Грінченка); У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів'ялою травою і кролячим послідом (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. прихаток — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста.  Словник синонімів української мови
5. прихаток — ПРИ́ХАТОК, тку, ч., заст. Невелика хатка або житлова прибудова біля хати. Інколи коло хати ставлять ще другу невеличку хатку — прихаток (Сл. Гр.); У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів’ялою травою і кролячим послідом (Вільде, Сестри.., 1958, 89).  Словник української мови в 11 томах
6. прихаток — Прихаток, -тку м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.).  Словник української мови Грінченка