причаровувати

причаро́вувати

-ую, -уєш, недок., причарувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 заст. За упередженими уявленнями – чарами привертати когось до кого-небудь, викликати кохання до когось.

2》 також зі сл. до себе. Викликати до себе потяг, симпатію, любов.

|| перен. Привертати чию-небудь увагу, полонити красою, принадністю і т. ін.

|| перен., кого чим, до кого – чого. Примушувати кого-небудь любити когось або щось; розкривати кому-небудь красу, принадність когось або чогось.

Значення в інших словниках

1. причаровувати — (чарами приваблювати когось) привернути, причаклувати.  Словник синонімів Полюги
2. причаровувати — причаро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. причаровувати — (кого) прилюбляти; (до себе) привертати, приворожувати; (серце) полонити.  Словник синонімів Караванського
4. причаровувати — див. прихиляти  Словник синонімів Вусика
5. причаровувати — ПРИЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. заст. За уявленнями традиційної народної культури – чарами привертати когось до кого-небудь, викликати кохання до когось. Капосні дівчата як тільки не збиткуються над нашим братом?...  Словник української мови у 20 томах
6. причаровувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. причаровувати — Причаро́вувати, -ро́вую, -вуєш; -ро́вуй, -вуйте; причарува́ти, -чару́ю, -ру́єш; причару́й, -ру́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. причаровувати — ПРИЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. заст. За марновірними уявленнями — чарами привертати когось до кого-небудь, викликати кохання до когось. Капосні дівчата як тільки не збиткуються над нашим братом?...  Словник української мови в 11 томах