Великий тлумачний словник сучасної мови

причепитися

причепи́тися

див. причіплятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. причепитися — причепи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. причепитися — див. чіплятися  Словник синонімів Вусика
  3. причепитися — [приечеипитиес'а] -пл'ус'а, -епиес':а, -епиец':а, -епл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  4. причепитися — ПРИЧЕПИ́ТИСЯ див. причіпля́тися.  Словник української мови у 20 томах
  5. причепитися — причепи́тися (причіпи́тися): ◊ причіпи́тися до кори́та → Корито  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. причепитися — ПЕРЕДАВА́ТИСЯ кому (про пошесть, хворобу), ПЕРЕХО́ДИТИ на кого, ПРИСТАВА́ТИ до кого, розм., ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ (ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ) до кого, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
  7. причепитися — ПРИЧЕПИ́ТИСЯ див. причіпля́тися.  Словник української мови в 11 томах
  8. причепитися — Причепитися, -плюся, -пишся гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Ном. № 2744. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!» Рудч. Ск. І. 208.  Словник української мови Грінченка