Великий тлумачний словник сучасної мови

причовгати

причо́вгати

-аю, -аєш, док., розм.

Прийти, важко переступаючи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. причовгати — причо́вгати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. причовгати — ПРИЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, важко переступаючи. Берег біля купальні залюднений. Жінки, дівчата, чоловіки і дехто з старих бабів сюди причовгав (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
  3. причовгати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
  4. причовгати — ПРИЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, важко переступаючи. Берег біля купальні залюднений. Жінки, дівчата, чоловіки і дехто з старих бабів сюди причовгав (Шиян, Баланда, 1957, 154).  Словник української мови в 11 томах