пробник

про́бник

-а, ч., спец.

Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу.

Значення в інших словниках

1. пробник — про́бник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пробник — ПРО́БНИК, а, ч., спец. Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу.  Словник української мови у 20 томах
3. пробник — ПРО́БНИК, а, ч., спец. Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу.  Словник української мови в 11 томах