проборонований
пробороно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проборонувати.
|| пробороновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипробороно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проборонувати.
|| пробороновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови