Великий тлумачний словник сучасної мови

пробуджати

пробуджа́ти

див. пробуджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробуджати — пробуджа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробуджати — ПРОБУДЖА́ТИ див. пробу́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробуджати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. пробуджати — ПРОБУДЖА́ТИ див. пробу́джувати.  Словник української мови в 11 томах