Великий тлумачний словник сучасної мови

пробудити

пробуди́ти

див. пробуджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробудити — пробуди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробудити — ПРОБУДИ́ТИ див. пробу́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробудити — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. пробудити — ПРОБУДИ́ТИ див. пробу́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. пробудити — Пробуджувати, -джую, -єш сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.  Словник української мови Грінченка