Великий тлумачний словник сучасної мови

проводжувати

прово́джувати

див. проводити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проводжувати — прово́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проводжувати — ПРОВО́ДЖУВАТИ див. прово́дити.  Словник української мови у 20 томах
  3. проводжувати — ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ) (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДЖУВАТИ (ПРОВА́ДЖУВАТИ) рідше, ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИРЯДЖА́ТИ (у дорогу, в гості, в похід); ВІДВО́ДИТИ, НАДВО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. проводжувати — ПРОВО́ДЖУВАТИ див. прово́дити.  Словник української мови в 11 томах