прогнівлятися

прогнівля́тися

-яюся, -яєшся, недок., прогнівитися, -влюся, -вишся; мн. прогнівляться; і прогніватися, -аюся, -аєшся, док.

Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися.

Не прогнівайся (не прогнівайтесь) — а) ввічлива форма вибачення або відмови; б) (ірон.) вини самого себе, сам винуватий.

Значення в інших словниках

1. прогнівлятися — прогнівля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогнівлятися — ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. прогнівля́ться; і ПРОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися.  Словник української мови у 20 томах
3. прогнівлятися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
4. прогнівлятися — ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. прогнівля́ться; і ПРОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися.  Словник української мови в 11 томах