Великий тлумачний словник сучасної мови

прогризати

прогриза́ти

-аю, -аєш, недок., прогризти, -зу, -зеш; мин. ч. прогриз, -ла, -ло; док.

1》 перех. Продірявлювати зубами, проточувати що-небудь наскрізь.

|| Гризучи, точачи, утворювати в чому-небудь дірку, отвір і т. ін.

2》 тільки док., перех. і неперех. Гризти якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прогризати — прогриза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прогризати — ПРОГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. прогри́з, ла, ло; док. 1. що. Продірявлювати зубами, проточувати що-небудь наскрізь. Скиглить злодійник [злодій]: ох, бути біді... Чує – а миші пливуть по воді.  Словник української мови у 20 томах
  3. прогризати — ПРОГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. прогри́з, ла, ло; док. 1. перех. Продірявлювати зубами, проточувати що-небудь наскрізь. Скиглить злодійник [злодій]: ох, бути біді… Чує — а миші пливуть по воді.  Словник української мови в 11 томах