продимлювати

проди́млювати

-юю, -юєш і продимляти, -яю, -яєш, недок., продимити і продиміти, -млю, -миш; мн. продимлять; док.

1》 док. тільки продимити, перех.Насичувати або наповнювати димом; покривати, забруднювати кіптявою.

2》 док. тільки продимити, перех., розм. Пров'ялювати в диму, готуючи в їжу (рибу, м'ясо і т. ін.).

3》 тільки док., неперех. Димити, диміти якийсь час.

4》 тільки док., неперех., перен., розм. Проїхати, пройти, випускаючи дим, залишаючи димний слід.

Значення в інших словниках

1. продимлювати — проди́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продимлювати — ПРОДИ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, ПРОДИМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОДИМИ́ТИ, ПРОДИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. продимля́ть; док. 1. док. тільки продими́ти, що. Насичувати або наповнювати димом; покривати, забруднювати кіптявою. 2. док. тільки продими́ти, що, розм.  Словник української мови у 20 томах
3. продимлювати — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти.  Словник синонімів української мови
4. продимлювати — ПРОДИ́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРОДИМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОДИМИ́ТИ і ПРОДИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. продимля́ть; док. 1. док. тільки продими́ти, перех. Насичувати або наповнювати димом; покривати, забруднювати кіптявою. 2. док. тільки продими́ти, перех.  Словник української мови в 11 томах