Великий тлумачний словник сучасної мови

прокалататися

прокалата́тися

-аюся, -аєшся, док., розм.

Прогаяти, промарнувати щось якийсь час; без користі чи бідуючи прожити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прокалататися — прокалата́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прокалататися — ПРОКАЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Прогаяти, промарнувати щось якийсь час; без користі або бідуючи прожити. Се хутко два місяці, як я тут. Перших тижнів два більш того, що невиразно прокалатались, без замітної [помітної] роботи (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. прокалататися — ПРОКАЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Прогаяти, промарнувати щось якийсь час; без користі або бідуючи прожити. Се хутко два місяці, як я тут. Перших тижнів два більш того, що невиразно прокалатались, без замітної [помітної] роботи (Л. Укр., V, 1956, 424).  Словник української мови в 11 томах