прокатник

прока́тник

-а, ч., спец.

1》 Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прокатування II); фахівець із прокатування.

2》 Оператор прокатного стану; робітник листо-прокатного цеху, заводу та ін.

Значення в інших словниках

1. прокатник — прока́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прокатник — ПРОКА́ТНИК¹. ПРОКА́ТНИК², а, ч., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прока́тування²); фахівець з прокатування. Батько Танин працює прокатником на заводі (О.  Словник української мови у 20 томах
3. прокатник — ПРОКА́ТНИК, а, ч., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням ( див. прока́тування²); фахівець з прокатування. Батько Танин працює прокатником на заводі (Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах