прокладати

проклада́ти

-аю, -аєш, недок., прокласти, -аду, -адеш, док., перех.

1》 Класти, розташовувати що-небудь у певному напрямку, протягуючи вздовж чогось.

|| Будувати, споруджувати що-небудь уздовж чогось, просуваючись через щось, від одного пункту до іншого.

2》 Утворювати, залишати за собою дорогу, слід, стежку і т. ін., йдучи, їдучи тощо.

|| у сполуч. зі сл. борозна.

|| у сполуч. зі сл. ручка, розм. Викошувати смугу шириною у змах коси.

3》 перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь і т. ін. Рухатися, просуватися вперед, усуваючи якісь перешкоди на своєму шляху, розчищаючи, звільняючи шлях від кого-, чого-небудь.

|| перен. Відкривати для інших можливість доступу кудись, здійснюючи перший політ, плавання і т. ін.

|| перен. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь, для досягнення чогось; допомагати кому-небудь досягти чогось.

Прокладати собі дорогу — а) домагатися певного становища в суспільстві, добиватися певних успіхів у житті; б) здобувати визнання у кого-небудь, проникати в якесь середовище.

4》 спец. Накреслювати на карті напрямок руху корабля або літака для визначення його місцезнаходження.

5》 діал. Складати (вірш, пісню тощо).

6》

Значення в інших словниках

1. прокладати — (вимощувати, робити дорогу, стежку) торувати, проводити, пробивати, протоптувати, протягати.  Словник синонімів Полюги
2. прокладати — проклада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. прокладати — (водогін) класти, укладати; (канал) будувати, споруджувати; (борозну) проорювати; (ручку на косовиці) прокошувати; (шлях) розчищати, відкривати, торувати, будувати, простягати, промощувати, проорювати; (курс) накреслювати.  Словник синонімів Караванського
4. прокладати — див. починати  Словник синонімів Вусика
5. прокладати — (шлях) торувати, виторовувати, виторувати, уторовувати, уторувати, повторовувати, сторовувати, сторувати, посторовувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. прокладати — ПРОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що. 1. Класти, розташовувати що-небудь у певному напрямку, протягуючи вздовж чогось. Я люблю людей своїх.  Словник української мови у 20 томах
7. прокладати — проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця чийого. Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
8. прокладати — КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
9. прокладати — ПРОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. Класти, розташовувати що-небудь у певному напрямку, протягуючи вздовж чогось. Я люблю людей своїх.  Словник української мови в 11 томах