прокопчений

проко́пчений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прокоптити.

2》 у знач. прикм. Який прокоптився, вкрився кіптявою.

Значення в інших словниках

1. прокопчений — проко́пчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокопчений — ПРОКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прокопти́ти. 2. у знач. прикм. Який прокоптився, укрився кіптявою. Старий сам собі варив ріденьку кукурудзяну кашу, заправлену цибулиною, іноді ловив рибу і варив її в своєму прокопченому казанку (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. прокопчений — ПРОКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопти́ти. 2. у знач. прикм. Який прокоптився, вкрився кіптявою. Старий сам собі варив ріденьку кукурудзяну кашу, заправлену цибулиною, іноді ловив рибу і варив її в своєму прокопченому казанку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 53).  Словник української мови в 11 томах