Великий тлумачний словник сучасної мови

проморгати

проморга́ти

див. проморгувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проморгати — проморга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проморгати — ПРОМОРГА́ТИ див. промо́ргувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. проморгати — МОРГА́ТИ (передавати знак рухом повіки, брови); ПІДМО́РГУВАТИ (перев. залицяючись, кокетуючи тощо); ПРОМО́РГУВАТИ (час від часу). — Док.: моргну́ти, підморгну́ти, проморга́ти. Павленко моргає на Галю, щоб та вийшла (Є.  Словник синонімів української мови
  4. проморгати — ПРОМОРГА́ТИ див. промо́ргувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. проморгати — Проморга́ти, -га́ю, -єш гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.  Словник української мови Грінченка