Великий тлумачний словник сучасної мови

промоція

промо́ція

-ї, ж., заст.

Урочисте переведення з навчального закладу нижчого розряду до навчального закладу вищого розряду.

|| Присудження вищого (порівняно з попереднім) вченого ступеня, почесного звання.

|| Урочиста церемонія присвоєння чергового звання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. промоція — Промо́ція: — Акт присудження ученого ступеня доктора [XX] Через тиждень (28) я сідаю до другого, філософічного ригорозум...  Словник з творів Івана Франка
  2. промоція — промо́ція іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. промоція — Повиша, звиша, узвиша  Словник чужослів Павло Штепа
  4. промоція — ПРОМО́ЦІЯ, ї, ж., заст., рідко. Урочисте переведення з учбового закладу нижчого розряду до учбового закладу вищого розряду. Таку розмову [про поїздку додому на вакації] вели четвертокласники вже перед публічним екзаменом, перед промоцією в семінарію (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. промоція — промо́ція присвоєння вченого ступеня доктора наук (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. промоція — промо́ція (від лат. promotio – просування) присудження вищого (порівняно з попереднім) вченого ступеня, почесного звання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. промоція — ПРОМО́ЦІЯ, ї, ж., заст. Урочисте переведення з учбового закладу нижчого розряду до учбового закладу вищого розряду. Таку розмову [про поїздку додому на вакації] вели четвертокласники вже перед публічним екзаменом, перед промоцією в семінарію (Свидн.  Словник української мови в 11 томах
  8. промоція — Промо́ція, -ції ж. Повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Промоція у вищий клас. Св. Л. 290.  Словник української мови Грінченка