прориватися

прорива́тися

I -аюся, -аєшся, недок., прорватися, -вуся, -вешся, док.

1》 Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися.

|| Утворюватися внаслідок розриву (про дірку).

|| Руйнуватися від сильного тиску, напору і т. ін. чого-небудь.

|| перен. Розсіюватися, розходитися (про туман, хмари і т. ін.).

2》 Переборюючи, долаючи перешкоди, труднощі, опір і т. ін., проходити, пробиратися куди-небудь.

|| спорт. Обігруючи суперників, просуватися до воріт противника.

|| Навально просуватися, пролітати і т. ін., ламаючи оборону противника (про військову техніку).

3》 крізь що, через що, між чим, перен. З силою долаючи або руйнуючи перешкоди, пробиватися, просочуватися куди-небудь (про потоки води), проникати кудись (про потоки повітря).

|| перев. док. Политися сильним струменем (про потік розплавленого металу).

|| Проникати крізь що-небудь (про світлові промені).

|| Раптово з'являтися між розривами хмар (про сонце, місяць, небо і т. ін.).

|| перен. Долаючи шумовий бар'єр, доноситися, ставати чутним (про звуки); лунати.

|| перен. Перестаючи бути приглушеним, затамованим, звучати на повну силу (про сміх, ридання, плач і т. ін.).

|| Ставати відчутним (про запахи).

4》 перен. Виявлятися якими-небудь зовнішніми ознаками (про риси характеру, поведінки і т. ін.).

|| розм. Втрачаючи душевну рівновагу, не стримувати себе.

|| розм. Несподівано або час від часу проявлятись у словах, поведінці, вчинках і т. ін. (про злість, досаду, роздратування і т. ін.).

5》 тільки недок. Пас. до проривати I 1-3), 5).

II -аюся, -аєшся, недок., проритися, -июся, -иєшся, док.

1》 Риючи, прокладати собі дорогу, проникати куди-небудь.

2》 тільки недок. Пас. до проривати II.

Значення в інших словниках

1. прориватися — прорива́тися 1 дієслово недоконаного виду продірявлюватися; пробиватися прорива́тися 2 дієслово недоконаного виду риючи, просуватися  Орфографічний словник української мови
2. прориватися — Продірявлюватися; (- греблю) руйнуватися; (- хмари) розриватися; (крізь що) продиратися, пробиватися; (- світло) прозирати; (- сміх) вибухати; (- запах) долинати; (раптом) виявлятися; ЖМ. не стримувати себе, зриватися.  Словник синонімів Караванського
3. прориватися — див. проникати  Словник синонімів Вусика
4. прориватися — [прориеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. прориватися — ПРОРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРОРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. Гроші сипляться, аж сяють, Старцю серце звеселяють.  Словник української мови у 20 томах
6. прориватися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
7. прориватися — ПРОРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРОРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. Гроші сипляться, аж сяють, Старцю серце звеселяють.  Словник української мови в 11 томах