пророблювання

проро́блювання

-я, с.

Дія за знач. пророблювати 1), 2), 4).

Значення в інших словниках

1. пророблювання — проро́блювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пророблювання — ПРОРО́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. проро́блювати 1, 2. Перший на Україні механічний пристрій – свердло – для пророблювання отворів у камені та дереві – з'явився у людей трипільської культури (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах